|
|
Iнститут засновано 03.04.1930 р. - рішенням Ради народних комісарів УРСР про створення в Україні науково-дослідного інституту механізації та електрифікації сільського господарства в м. Харкові. 01.07.1930 р. - відбулося відкриття Українського науково-дослідного інституту механізації сільського господарства згідно наказу по Народному комісаріату Земельних справ УРСР від 12.07.1930 р. Після заснування інститут був підпорядкований Народному комісаріату земельних справ України. В перші роки існування згідно структури в інституті були відділи ґрунтообробних машин, збиральних машин, вітродвигунів, тракторовикористання, ремонту та групи садовиноградна, городництва, бурякова, бавовникова, тваринництва, економіки та організації сільського господарства. Згідно наказу по Народному комісаріату земельних справ УРСР від 30.08.1930 р. інституту передано Акимівську тракторновипробувальну станцію (Запорізька обл.) і П'ятихатську районну сільськогосподарську дослідну станцію (Дніпропетровська обл.). В 1931 р. інститут мав таку мережу дослідних станцій: Лівобережна (м. Харків), Східно-степова (м.П'ятихатки, Дніпропетровська обл.), Південна (Акимівка, Запорізька обл.), Дніпростроєвська (м. Запоріжжя), Західно-степова (м. Одеса), Аджамська (с.Аджамка, Кіровоградська обл.), Поліська (с. Ірша, Житомирська обл.) і Правобережний філіал інституту (м. Київ). Південна дослідна станція функціонувала до початку війни, Східно-степова - до 1937р.; інші станції функціонували не довго і замість них організовувались нові: Вінницька, Коростенська (Житомирська обл.) і Сумська опорні бази та Мироцький (Київська обл.) і Скадовський (Херсонська обл.) опорні пункти. З середини 1937 р. в структуру інституту входили такі підрозділи: лабораторії використання тракторів, ґрунтообробних і посівних машин, спеціальних посівних машин, зернозбиральних машин, агротехніки, вітровикористання, ремонту, конструкторське бюро, відділ технічної пропаганди, бюро раціоналізації та винаходів, кабінети палива та мастил, фізико-механіки ґрунтів, приладів і вимірювальних інструментів, по аналізу зернопродуктів, фотокабінет, а також експериментальна база. Під час Великої вітчизняної війни інститут згідно постанови уряду України було евакуйовано в Саратовську область спочатку в радгосп "Ударник" біля м. Саратов, а потім до повернення в Україну - в селище "Стройгаз" Дергачівського району. Згідно постанови Ради народних комісарів УРСР від 14.04.1944 р. інститут з м. Харкова переведено в м. Київ. Інститут повернувся з евакуації в червні 1944 р.і його було розміщено в Голосієві. Відновлювалась діяльність підпорядкованої інституту Акимівської науково-дослідної станції механізації сільського господарства і на базі інституту в м. Харкові створювалась Харківська науково-дослідна станція механізації сільського господарства, яку підпорядкували інституту (проіснувала до1997 р.). В 1952 р. згідно розпорядження Ради Міністрів СРСР від 18.04.1952 р. в інституті організовано лабораторії по приладам для сільського господарства. В 1956 р. в інституті створено лабораторії механізації садівництва та овочівництва, механізації тваринництва, електрифікації сільськогосподарського виробництва.  Згідно наказу по Міністерству сільського господарства УРСР від 19.05.1956 р. введено нові назви інституту та його станцій: Український науково-дослідний інститут механізації та електрифікації сільського господарства, УНДІМЕСГ; Акимівська дослідна станція механізації сільського господарства; Харківська дослідна станція механізації сільського господарства. В 1959 р. створена Львівська дослідна станція механізації сільського господарства (проіснувала до 2000 р.). В 1960 р. в інституті створено нові відділи: механізації технологічних процесів вирощування кукурудзи, вирощування коренеплодів, вирощування картоплі, механізації технологічних процесів в свинарстві, в птахівництві, сільськогосподарського транспорту, автоматизації технологічних процесів, технічного нормування, техніки безпеки та виробничої гігієни, технічної інформації. В 1964 р. в інституті створено відділи: механізації внесення добрив і отрутохімікатів, механізації процесів підготовки кормів, економіки механізованих процесів, структури машинно-тракторного парку, експлуатаційної технологічності тракторів і с.-г. машин. Згідно постанови Ради Міністрів УРСР від 17.07.1964 р. на інститут було покладено обов'язки головного інституту в республіці в галузі механізації та електрифікації сільського господарства; Акимівська, Харківська і Львівська дослідні станції механізації сільського господарства реорганізовані у відділення інституту - Південне, Східне та Західне. Прийнято рішення про будівництво нового комплексу інституту в селищі Глеваха Васильківського району Київської області. В 1965 р. організовано четверте відділення інституту - Поліське (проіснувало до 1978 р.). По 16.01.1970 р. інститут був підпорядкований Міністерству сільського господарства УРСР, а далі відповідно наказу Міністерства сільського господарства СРСР від 16.01.1970 р., прийнятого за постановою Ради Міністрів СРСР від 12.12.1969 р., інститут перейшов у підпорядкування Південного відділення ВАСГНІЛ. В 1970 р. в інституті створено лабораторію експлуатації, керування, організації використання МТП. 
1974 р. інститут перебазувався з м.Києва в селище Глеваха Васильківського району Київської області. 
В 1976 р. в інституті створено лабораторії механізації застосування органічних добрив, застосування мінеральних добрив, посіву, догляду та захисту рослин, післязбиральної обробки зерна, заготівлі кормів, машинного доїння та первинної обробки молока, електроавтоматизації стаціонарних процесів, автоматизації режиму роботи тракторів і автоматизації сільгоспмашин. В 1981 р. в інституті створено лабораторії механізації посіву, захисту рослин, виробництва коренебульбоплодів, організації технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки. В 1986 р. в інституті створено лабораторії використання та нормування паливно-мастильних матеріалів, системи машин, структури машинно-тракторного парку та нормативів. Згідно постанови Ради Міністрів УРСР від 22.09.1990 р. інститут входить до складу Української академії аграрних наук (УААН) і має Південний філіал (с. Акимівка, Запорізька обл.), Західний філіал (с.Підгірне, Львівська обл.) і Східний філіал (м. Харків), а також Дослідно-конструкторське технологічне бюро з експериментальним виробництвом (ОКТБ УНДІМЕСГ) і дослідне господарство "Мар'янівка" (Васильківський район, Київська область). 
Експериментальне виробництво УНДІМЕСГ В 1991 р. в інституті створено лабораторії проблем комбайнового збирання зернових культур, механізації виробництва кормового білку, застосування електрофізичних методів в сільському господарстві, електроенергетики. Згідно з наказом по УААН від 14.04.1992 р. інститут одержав назву Інститут механізації та електрифікації сільського господарства Української академії аграрних наук, скорочено ІМЕСГ УААН. Згідно з наказом по УААН від 16.09.1996 р. Інститут технічного сервісу УААН був приєднаний до ІМЕСГ УААН і всі лабораторії по технічному обслуговуванню та ремонту сільськогосподарської техніки увійшли до складу інституту. 
Інститут технічного сервісу УААН В 1998 р. в інституті створено лабораторію проектування та випробування техніки для доїння та первинної обробки молока (м. Брацлав, Вінницької обл.). Згідно Указу Президента України від 12.04.2000 р. інституту надано статус Національного наукового центру з виконанням функцій головного інституту і він отримав назву Національний науковий центр "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства", скорочено ННЦ "ІМЕСГ". |
